Особливості поняття «ресурс» для кранових металоконструкцій та його вплив на організацію експлуатації вантажопідіймальних кранів
Металоконструкція - є кістяком крана, його базовою деталлю, на якій розміщуються механізми, електрообладнання, система управління, прилади безпеки, тролеї та ін.
Кран існує доти, доки існує металоконструкція. Вичерпання ресурсу працездатності металоконструкції рівносильне вичерпанню ресурсу крана.
З усіх об'єктів, що мають місце в машинобудуванні, можна виділити дві групи:
I – сировина та матеріали (руда, кокс, сталь у вигляді злитків та ін.);
II – обладнання.
Відмінність сировини у тому, що з її використанням вона витрачає саме себе.
Обладнання під час використання витрачає свій ресурс. Отже, металоконструкція, як частина устаткування, витрачає свій ресурс, тому питання визначення ресурсу металоконструкції на різних стадіях (проектування, експлуатація, ремонт) мають першорядне значення.
На практиці прийнято розрізняти:
- нормативний ресурс (нормативний строк служби);
- фактичний ресурс;
- залишковий ресурс.
Класифікація технічного стану кранових металоконструкцій
У літературі для технічного стану машин прийнято виділяти 5 типів:
1. справний;
2. несправний;
3. працездатний;
4. непрацездатний;
5. граничний.
Стосовно металоконструкції ці типи дещо конкретизуються стосовно специфіки вантажопідйомних кранів для яких найважливіший показник – це ступінь безпеки експлуатації. Рекомендується виділити такі типи технічного стану:
1. Справний стан
Відсутні ознаки зменшення безпеки (такими ознаками можуть бути тріщини, розриви, залишкові деформації, сильна корозія та ін.), йде природне відпрацювання вихідного ресурсу.
2. Працездатний стан
Відсутні ознаки зниження безпеки, але має місце прискорене вироблення вихідного ресурсу (внаслідок великих перекосів коліс, різких пусків і гальмувань, великих похибок встановлення шляху ін.).
3. Працездатний з обмеженням
Існують ознаки зниження безпеки, але їх шкідливий вплив обмежується введенням обмежень на експлуатацію (зменшення номінальної вантажопідйомності, обмеження ходу крана та візка та ін.).
4. Непрацездатний
Наявні явні ознаки зниження безпеки експлуатації, але за допомогою ремонтних робіт ці ознаки можуть бути усунені.
5. Граничний стан
Шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт, модернізації або посилення конструкції будь-який стан, крім 5, можна повернути в 1 стан. При настанні граничного стану кран підлягає списанню.
Фактори, що обмежують технічний стан металоконструкції
При оцінці технічного стану в процесі експертного обстеження до уваги приймаються, як правило, чотири групи факторів:
1. Наявність місцевих пошкоджень елементів у вигляді тріщин та розривів, що виявляються візуально або за допомогою приладів (за допомогою збільшувального скла – візуально).
2. Наявність загальних та місцевих деформацій (десь погнуто).
3. Ступінь ураження корозією, особливо несучих елементів та стан антикорозійного захисту (фрітта – рідка емаль).
4. Ступінь накопичення втомних мікроушкоджень, що не фіксуються, в матеріалі несучих елементів.
Універсальної науково-обгрунтованої, практично прийнятної попри всі випадки методики визначення ресурсу металоконструкції, нині немає.
Однак роботи зі створення такої методики ведуться на кількох кафедрах підйомно-транспортних машин в Україні, а також у Німеччині, США, Японії.
Популярні статті
Технології та тенденції у проектуванні будівель: що варто знати
Проектування житлових будівель - етапи та вимоги. Найкращі поради